flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Аналіз стану здійснення судочинства за 2020 рік

За завданням Миколаївського апеляційного суду Березнегуватський районний суд Миколаївської області провів аналіз стану здійснення судочинства у 2020 році.

 

1. Обсяг роботи суду, надходження справ та навантаження на суддів

 

1.1. Всього за 2020 рік на розгляд до Березнегуватського районного суду Миколаївської області надійшло 1114 справ та матеріалів (без урахування залишку на початок звітного періоду), з них:

- кримінальних проваджень96 (8,6%);

- цивільних335 (30,1%);

- адміністративного судочинства13 (1,2%);

- матеріалів про адміністративні правопорушення342 (30,7%);

- інших справ та матеріалів328 (29,4%).

 

В порівнянні з 2019 роком надходження справ та матеріалів до суду зменшилося загалом на 186 одиниць або на 14,3%: зменшилося надходження справ адміністративного судочинства – на 5 одиниць або 27,8%, матеріалів про адміністративні правопорушення – на 55 (13,8%), інших справ та матеріалів - на 209 (43,4%); збільшилося надходження кримінальних проваджень – на 13 (13,5%), цивільних справ - на 15 (4,5%).

В Березнегуватському районному суді Миколаївської області у 2020 році, згідно зі штатним розписом, кількість суддів становила 3. По факту з початку року працювали 2 судді, суддя Лященко В.Л. з 20 липня 2020 року зарахований до штату суду, з 29 липня 2020 року набув повноваження судді.

Середньомісячне надходження справ та матеріалів на одного суддю за штатним розписом становить 33,76.

 

Навантаження з надходження справ на суддів в Березнегуватському районному суді Миколаївської області:

 

 

 

кримінальні

провадження

про адміністративні правопорушення

цивільні

адмін.

судо-

чинство

інші справи та

матеріали

Усього

96

342

335

13

328

Луста С.А.

43

118

114

3

126

Орлова С.Ф.

43

123

149

9

158

Лященко В.Л.

10

101

72

1

44

 

Порівняно з 2019 роком навантаження на суддів Березнегуватського районного суду Миколаївської області зменшилося на 14,3%. Це пов’язано з меншим надходженням справ адміністративного судочинства, справ про адміністративні правопорушення та інших справ і матеріалів; з більшим надходженням справ кримінального провадження та цивільних справ.

При організації судочинства розподіл справ проводився у програмі автоматизованої системи документообігу суду.

 

1.2. Середня тривалість розгляду справ (днів) у суді – 43, по категоріях:

- кримінального судочинства – 44, з них:

- справи кримінального провадження – 116;

- справи досудового розслідування (слідчі судді) – 5;

- адміністративного судочинства – 32;

- цивільного судочинства — 62;

- про адміністративні правопорушення – 18.

 

1.3. Навантаження з розгляду справ та матеріалів на одного суддю в Березнегуватському районному суді Миколаївської області:

 

 

 

кримінальні

провадження

про адміністративні правопорушення

цивільні

адмін.

судо-

чинство

інші справи та

матеріали

Усього

124

351

379

14

328

Луста С.А.

74

119

167

3

128

Орлова С.Ф.

43

134

150

10

163

Лященко В.Л.

7

98

62

1

37

 

 

1.4. Суддями Березнегуватського районного суду Миколаївської області за звітний період усього розглянуто кримінальних справ і матеріалів та справ про адміністративні правопорушення 704, що становить 58,9% від загальної кількості розглянутих справ та матеріалів (1196),

з них:

- 124 справи кримінального провадження (17,6%), що становить 10,4% від загальної кількості розглянутих справ та матеріалів (1196);

- 351 справа про адміністративні правопорушення (49,9%), що становить 29,3% від загальної кількості розглянутих справ та матеріалів (1196);

- 264 інших матеріалів кримінального судочинства та матеріалів про адміністративні правопорушення (37,5%), або 22,1% від загальної кількості розглянутих справ і матеріалів (1196) та 80,5% від загальної кількості всіх інших матеріалів (328).

 

 

2. Розгляд судом кримінальних справ та матеріалів

 

Кримінальні провадження.

 

2.1. У 2020 році в провадженні Березнегуватського районного суду Миколаївської області перебувало 144 кримінальних провадження відносно 158 осіб, з них 139 (96,5%) – з обвинувальним актом відносно 153 осіб (10 осіб неповнолітні); 4 (2,8%) - з угодою про визнання винуватості відносно 4 осіб та 1 клопотання (0,7%) про застосування примусових заходів медичного характеру відносно 1 особи. В порівнянні з 2019 роком надходження справ кримінального провадження до суду збільшилося на 13 (13,5%).

Закінчено провадження у 124 справах відносно 136 осіб, або 86,1% до числа справ, що знаходились в провадженні суду (144), у т.ч. з поставленням вироку – 82 (66,1% до числа розглянутих справ), з них із затвердженням угоди 4 (3,2%); про примирення – 1, про визнання винуватості – 3; із закриттям провадження – 42 (33,9%).

 

2.2. За звітний період в провадженні суду перебувало 7 кримінальних проваджень відносно 10 неповнолітніх осіб (4,9% до числа всіх кримінальних проваджень (144), з них всі з обвинувальним актом, 2 з яких порушено в порядку приватного обвинувачення. По 5 провадженням 5 неповнолітніх осіб скоїли злочини одноособово, по 2 провадженнях 5 неповнолітніх осіб – групою неповнолітніх осіб.

Судом закінчено провадження у 7 справах (100%) зазначеної категорії, з них: 5 - із поставленням вироку (71,4%) відносно 8 неповнолітніх осіб; 2 - із закриттям провадження відносно 2 осіб. Залишок нерозглянутих проваджень - 0.

Результати розгляду:

- з поставленням вироку по п’яти кримінальних провадженнях №№:

 

- 1-кп/470/15/20 – 2 неповнолітні особи (14р. та 17р.) засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) місяців та на підставі ст. ст.75, 104 КК України від відбування покарання звільнено з випробування з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов’язків відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України. Злочин вчинили групою неповнолітніх осіб;

- 1-кп/470/44/20 – 1 неповнолітню особу жіночої статі (16р.) засуджено за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт; за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. ст.75, 104 КК України від відбування покарання звільнено з випробування з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов’язків відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України. Злочини вчинила одноособово;

- 1-кп/470/67/20 – 1 неповнолітню особу (15р.) засуджено: за ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік; за ч.2 ст.185 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць. На підставі ст. ст.75, 104 КК України від відбування покарання звільнено з випробування з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов’язків відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України. Злочини вчинив одноособово;

- 1-кп/470/71/20 – 1 неповнолітню особу (17р.) засуджено: за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2019 року, визначено остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. ст.75, 104 КК України від відбування покарання звільнено з випробування з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов’язків відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України. Злочин вчинив одноособово;

- 1-кп/470/89/20 – 3 неповнолітніх особи, з яких 1 жіночої статі (14р., 17р., 16р.) засуджено за ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 6 місяців та на підставі ст. ст.75, 104 КК України від відбування покарання звільнено з випробування з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов’язків відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України. Злочин вчинили групою неповнолітніх осіб, з яких одна особа з двома іншими особами, які на час вчинення злочину не досягли віку з якого настає кримінальна відповідальність та матеріали щодо яких виділені в окреме провадження;

 

- із закриттям провадження по двох кримінальних провадженнях, які порушено

в порядку приватного обвинувачення №№:

- 1-кп/470/30/20 – відносно 1 неповнолітньої особи (17р.), за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, провадження закрито в зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення. Злочин вчинив одноособово;

- 1-кп/470/82/20 – відносно 1 неповнолітньої особи (16р.), за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, провадження закрито в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення. Злочин вчинив одноособово.

В апеляційному порядку вироки щодо неповнолітніх осіб не оскаржувались.

Судом дотримуються вимоги ст.484 КПК України при розгляді кримінальних

проваджень щодо неповнолітніх осіб.

 

2.3. Кримінальні провадження про злочини, вчинені в складі організованих груп та злочинних організацій в провадженні суду не перебували.

 

2.4. Із 20 кримінальних проваджень, які залишилися не розглянутими на кінець звітного періоду, зупинено провадження по 4 справах у зв’язку з розшуком обвинувачених, що становить 20%.

 

2.5. З числа розглянутих кримінальних проваджень особи з-під варти не звільнялись та під варту не бралися.

 

2.6. У 2020 році до суду надійшло 172 клопотання органів досудового слідства (розслідування), що на 52% менше в порівнянні з 2019 роком, в проваджені суду перебувало 175 клопотань, з яких розглянуто 174 (99,4%), з них із задоволенням – 150 (86,2%), з яких:

- про тримання під вартою: в провадженні суду перебувало 7 клопотань, з яких розглянуто 6 (85,7%), з них: задоволено – 2 (33,3%); відмовлено – 1 (16,7%); 3 (50%) – залишено без розгляду по закінченню строку надання дозволу на затримання особи з метою приводу. Залишилось не розглянутим 1 клопотання (14,3%), по якому надано дозвіл на затримання з метою приводу.

 

2.7. В апеляційному порядку оскаржено 1 рішення про взяття під варту, справа № 470/30/20, яке залишено без змін.

2.8. Надійшло та розглянуто 11 скарг (100%) на дії, рішення чи бездіяльність

слідчого, прокурора під час досудового розслідування (в порівнянні з 2019 роком надходження скарг збільшилося на 36,4%), з них на:

- бездіяльність слідчого – 3 (27,3%), з яких:

- 1 скарга на повідомлення слідчого про підозру (33,3%), по якій відмовлено у відкритті провадження, ухвала слідчого судді по справі № 470/339/20 оскаржена в апеляційному порядку – залишено без змін;

- 2 скарги про невнесення відомостей до ЄРДР (66,7%), які задоволено;

- рішення слідчого про закриття кримінального провадження – 6 (54,5%), з яких: - 4 скарги повернуто скаржнику, з яких по одній скарзі оскаржено рішення слідчого судді по справі № 470/102/20, яке залишено апеляційною інстанцією без змін;

- 1 відмовлено;

- 1 закрито провадження за скаргою;

- інші скарги – 2 (18,2%), обидві скарги на на дії слідчого про повідомлення про підозру, в задоволені яких відмовлено.

В апеляційному порядку змінених або скасованих рішень не було.

 

2.9. За звітний період до суду надійшло 32 і перебувало в провадженні 47 кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення відносно 51 осіб. (В порівнянні з 2019 роком надходження справ зазначеної категорії збільшилося на 11 (23,4%). Розглянуто 43 (91,5%) кримінальних провадження, з них: з поставленням вироку 4 (9,3%); закрито провадження по 39 справах (90,7%). Засуджено 4 особи та щодо 42 осіб закрито провадження. Залишилися нерозглянутими 4 кримінальних провадження відносно 5 осіб.

3. Виправдувальні вироки

 

3.1. За звітний період судом винесено два виправдувальні вироки відносно двох осіб. У 2019 році особи не виправдовувалися.

По справі № 485/1138/15-к 1 особу за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, визнано невинним і у зв'язку з не доведенням вчинення ним кримінального правопорушення – виправдано.

По справі № 485/355/20 1 особу визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та засуджено; іншу особу по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, визнано невинуватим і за недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення по суду – виправдано.

При розгляді кримінальних проваджень виправдані особи з-під варти не звільнялися.

 

3.2. Обидва вироки щодо двох виправданих осіб оскаржено прокурором та відносно другої особи оскаржено і захисником. Ці справи на кінець звітного періоду апеляційною інстанцією не розглянуті.

 

4. Оперативність розгляду судом кримінальних справ.

Порушення процесуальних строків при розгляді справ та порушення

строків утримання осіб під вартою при розгляді кримінальних справ

4.1. По справах кримінального провадження строки призначення до підготовчого та судового розгляду судом не порушено.

 

4.2. Всі справи своєчасно призначені.

4.3. Залишок кримінальних проваджень, нерозглянутих на кінець звітного періоду (без урахування справ, провадження в яких зупинено), складає 16 справ, або 11,1% до числа справ (144), що знаходилися на розгляді суду (2019 рік – 45, або 36,9%); провадження зупинено у 4 справах, з яких всі у зв'язку з розшуком обвинувачених.

Десять справ не розглянуто в строк понад 6 місяців, або 6,9% до кількості справ, що перебували в провадженні суду, з них 6 справ не розглянуто в строк понад 6 місяців (4,1%) та 4 справи не розглянуто в строк понад 1 рік (2,8%).

 

5. Розгляд кримінальних справ та проваджень в апеляційному порядку.

 

5.1. В апеляційному порядку за звітний період:

- скасовано 1 вирок по справі № 485/1997/19 відносно 1 особи, визнаної винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, що становить 0,7% від числа осіб по справах, розглянутих судом у 2020 році (124 спр. 136 ос.), в частині призначення покарання, на підставі п.4 ч.1 ст.409 та п.1 ч.1 ст.413, ст.420 КПК України, встановлено, що не відбута частина покарання за вироком суду від 20.05.2016 року, від відбування якої особу було умовно-достроково звільнено вже врахована судом при призначенні покарання за вироком від 09.10.2019 року, то підстав для призначення покарання за сукупністю вироків з урахуванням вироку від 20.05.2016 року не вбачається, оскільки це призведе до повторного врахування одного і того ж покарання. Вирок Херсонського апеляційного суду від 30.04.2020 року.

 

5.2. У 2020 році вироки та ухвали суду в апеляційному порядку не змінювалися.

Оскаржено 16 вироків відносно 17 осіб, 8 з яких відносно 9 осіб знаходяться на апеляційному розгляді.

 

5.3. В касаційній інстанції за звітний період оскаржено два вироки суду:

- по кримінальній справі № 485/992/19 відносно 1 особи, визнаної винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, вирок оскаржено прокурором. В подальшому касаційне провадження закрито, оскільки до початку касаційного розгляду прокурором подано заяву про відмову від поданої ним раніше касаційної скарги. Вирок суду по цій справі залишено без змін ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 25.06.2020 року;

- по кримінальній справі № 470/190/17 відносно 1 особи, визнаної винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, вирок оскаржено засудженим. На даний час справа за касаційною скаргою засудженого перебуває на розгляді у Верховному Суді. Вирок суду по цій справі залишено без змін ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 29.09.2020 року.

 

6. Порушення процесуальних строків при розгляді справ та порушення

строків утримання осіб під вартою при розгляді кримінальних справ

 

На кінець звітного періоду по десяти справах порушено процесуальні строки при розгляді справ, з яких не розглянуто в строк:

- понад 6 місяців - 6 справ:

- 1-кп/470/42/20 відносно Кизимова В.С., обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України;

- 1-кп/470/59/20 відносно Окіпнюка І.С., обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України;

- 1-кп/470/74/20 відносно Тхора О.М., обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України;

- 1-кп/470/97/20 відносно Андрєєва І.Ю., обвинуваченого за ч.2 ст.345, ч.1 ст.369 КК України;

- 1-кп/470/117/20 відносно Маммезаєва Р., обвинуваченого за ч.1 ст.264, ч.3 ст.357,ч.1 ст.185 КК України;

- 1-кп/470/118/20 відносно Гулевича С.А., обвинуваченого за ст.126-1 КК України;

Причинами відкладення розгляду справ є хвороба обвинувачених; неприбуття: обвинувачених, захисників, свідків, потерпілих; з інших підстав – за клопотаннями прокурорів та захисників, виклик свідків, клопотання про витребування документів, виникнення технічних проблем, вимкнення електропостачання, призначення експертизи, зайнятість судді в іншому провадженні, хвороба судді, відпустка судді;

- понад 1 рік - 4 справи:

- 1-кп/470/9/20 відносно Іванова Сергія Олександровича, обвинуваченого за ч.1 ст.125 КК України.

Справа надійшла до суду 21 травня 2019 року і передана на розгляд судді Лусті С.А.

Ухвалами суду від 27 травня 2019 року справа призначена до підготовчого судового засідання та від 12 липня 2019 року - до судового розгляду.

Рух справи:

22.07.2019р. – відкладено – клопотання захисника;

25.09.2019р. – оголошено перерву – виклик свідків;

13.11.2019р. – справа не розглядалася – відпустка судді;

24.12.2019р. – відкладено – неявка обвинуваченого;

17.02.2020р. – справа не розглядалася – суддя перебуває на лікарняному;

02.04.2020р. – відкладено – клопотання прокурора;

06.05.2020р. – справа не розглядалася – відпустка судді;

15.06.2020р. – відкладено – неявка свідка

16.07.2020р. – оголошено перерву – виклик свідків;

29.09.2020р. – відкладено – клопотання захисника;

22.10.2020р. – відкладено – клопотання захисника;

13.11.2020р. – не розглядалась – клопотання прокурора (здача тестів);

02.12.2020р. – справа не розглядалася – зайнятість судді в іншому провадженні;

18.12.2020р. – відкладено – клопотання обвинуваченого.

Справу призначено до розгляду на 12 січня 2021 року;

- 1-кп/470/25/20 відносно Корнійчука Євгена Юрійовича та Кондурова Артема Володимировича, обвинувачених за ч.3 ст.185 КК України.

Справа надійшла до суду 28 жовтня 2019 року і передана на розгляд судді Лусті С.А.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2019 року справа призначена до підготовчого судового засідання.

Рух підготовчого провадження:

09.12.2019р. – справа не розглядалася — відрядження судді;

27.01.2020р. – відкладено – неявка обвинувачених;

20.02.2020р. – не розглядалась – хвороба судді;

08.04.2020р. – не розглядалась – відпустка судді;

19.05.2020р. – відкладено – неявка обвинувачених (привід);

17.06.2020р. – відкладено – неявка обвинуваченого (розшук);

21.07.2020р. – не розглядалась – відпустка судді;

07.09.2020р. – справа не розглядалася – зайнятість судді в іншому провадженні;

01.10.2020р. – відкладено – неявка обвинуваченого;

21.10.2020р. – відкладено – клопотання прокурора;

05.11.2020р. – не розглядалась – клопотання прокурора (здача тестів);

18.11.2020р. – відкладено – неявка обвинуваченого;

03.12.2020р. – відкладено – неявка обвинуваченого;

18.12.2020р. – відкладено – клопотання захисника.

28 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Рух справи:

Справу призначено до розгляду на 06 січня 2021 року.

 

- 1-кп/470/33/20 відносно Варакси Володимира Олександровича, обвинуваченого за ч.2 ст.289 КК України.

Справа надійшла до суду 21 листопада 2019 року і передана на розгляд судді Лусті С.А.

Ухвалами суду від 25 листопада 2019 року справа призначена до підготовчого судового засідання та від 22 червня 2020 року - до судового розгляду. Рух справи:

02.07.2020р. – відкладено – клопотання захисника;

09.09.2020р. – відкладено – хвороба обвинуваченого;

02.10.2020р. – відкладено – неявка обвинуваченого;

29.10.2020р. – відкладено – клопотання прокурора;

20.11.2020р. – оголошено перерву – клопотання захисника;

04.12.2020р. – не розглядалась – клопотання прокурора;

21.12.2020р. – відкладено – клопотання прокурора.

Справу призначено до розгляду на 15 січня 2021 року.

- 1-кп/470/43/20 відносно Коцара Миколи Миколайовича, обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України.

Справа надійшла до суду 19 грудня 2019 року і передана на розгляд судді Лусті С.А.

Ухвалами суду від 24 грудня 2019 року справа призначена до підготовчого судового засідання та від 18 березня 2020 року - до судового розгляду.

Рух справи:

26.03.2020р. – справа не розглядалася – зайнятість судді в іншому провадженні;

30.04.2020р. – справа не розглядалася – відпустка судді;

10.06.2020р. – відкладено – неявка адвоката;

15.07.2020р. – відкладено – клопотання захисника;

28.09.2020р. – справа не розглядалася – зайнятість судді в іншому провадженні;

21.10.2020р. – відкладено – неявка захисника;

10.11.2020р. – оголошено перерву – неявка потерпілого;

26.11.2020р. – відкладено – клопотання потерпілого;

17.12.2020р. – справа не розглядалася – зайнятість судді в іншому провадженні;

Справу призначено до розгляду на 05 січня 2021 року.

Для підвищення оперативності розгляду судом вжиті такі заходи:

- застосовано привід обвинуваченого – 33, з них не виконано 9;

- застосовано привід свідків – 11, з них не виконано 3.

В залишку справ відсутні справи, за якими особи трималися б під вартою і рахувалися за судом понад 6 місяців та понад 1 рік.

 

7. Застосування практики Європейського суду з прав людини

та дотримання судовими інстанціями Конвенції

про захист прав людини і основоположних свобод.

 

Березнегуватським районним судом Миколаївської області при прийняті рішень по кримінальним провадженням, розглянутим у 2020 році, застосовано практику Європейського суду з прав людини у виправдувальному вироку по справі № 485/1138/15-к за обвинуваченням 1 особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, якого визнано невинним і у зв'язку з не доведенням вчинення ним кримінального правопорушення – виправдано.

Відповідно до ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії» встановлено, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього, для того, щоб він міг підготувати та надати доводи в свій захист, і, врешті-решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п. 45) вбачається, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпції щодо фактів.

У відповідності до ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

За вимогами ч.4 ст.95 вказаного Кодексу суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

У п.23 постанови Пленуму № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановляння вироку» Верховним Судом України зазначено, що всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що докази надані стороною обвинувачення не доводять вчинення саме Чеховським А.А. кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а навпаки вказують на іншу особу, яка безпосередньо його вчинила.

Вирок по цій справі оскаржено, справа перебуває на розгляді в апеляційній інстанції.

 

8. Практика вирішення слідчими суддями питань,

пов’язаних із слідчими (розшуковими) діями.

 

8.1. За звітний період скарги на постанови слідчого, прокурора про відмову в задоволені клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, в тому числі скарги на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволені клопотання про залучення експерта, на розгляд до суду не надходили.

 

8.2. Клопотання про проведення допиту свідка (свідків) в порядку, передбаченому ч.1 ст.225 КПК України, у 2020 році до суду не надходили.

9. Кримінальні провадження на підставі угод

 

9.1. За звітний період до суду не надходили обвинувальні акти з угодами про примирення.

В ході судового розгляду по одному кримінальному провадженні обвинувачений та потерпілий в присутності адвоката уклали угоду про примирення, за умовами якої обвинувачений вину у вчинені інкримінованого злочину за ч.2 ст.185 КК України визнав повністю та у вчиненому щиро розкаявся. Крім того між обвинуваченим та потерпілим була досягнута домовленість про призначення обвинуваченому покарання за вчинення злочину у виді одного року обмеження волі. В судовому засіданні обвинувачений та потерпілий заявили, що розуміють наслідки укладення угоди.

Суд переконався в добровільності укладення сторонами угоди, вона не є наслідком застосування до них насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді про примирення.

Остаточне покарання обвинуваченому, на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєних кримінальних правопорушень - шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного цим вироком більш суворим, призначеного вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 14.09.2020 року за яким обвинуваченого засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 3 років обмеження волі, остаточно призначивши йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнено обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, із застосуванням ст.76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода про примирення між обвинуваченим та потерпілим. Узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

 

9.2. За звітний період до суду надійшли 3 обвинувальні акти з угодами про визнання винуватості, з яких:

 

- по 2 кримінальних провадженнях в ході досудового розслідування між прокурорами та обвинуваченими в присутності їх адвокатів було укладено угоди про визнання винуватості, за умовами яких обвинувачені вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів визнали повністю, з кваліфікацією дій погодилися та між ними була досягнута домовленість про призначення обом обвинуваченим покарань за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.263 КК України, у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 1 рік та зобов'язанням, на підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачені заявили, що розуміють наслідки укладення угоди.

 

 

 

Суд переконався в добровільності укладення сторонами угод, вони не є наслідком застосування до них насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді про визнання винуватості.

Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, не тяжких та тяжких злочинів, може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Пункт 1 ч.3 ст.314 КПК України надає суду право прийняти рішення про затвердження угоди у підготовчому судовому засіданні.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачуються особи, згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особам обвинувачених, які раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, та є декілька обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, зокрема щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

За таких обставин угоди про визнання винуватості підлягають затвердженню, а обвинувачені визнанню винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263 КК України з призначенням узгодженого покарання;

 

- в ході підготовчого судового засідання було відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості по 1 кримінальному провадженню, яке надійшло до суду з обвинувальним актом за обвинуваченням двох осіб у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, з угодою про визнання винуватості.

Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Частина 4 ст.469 КПК України передбачає, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких бере участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення угоди.

З обвинувального акту, складеного слідчим СВ Березнегуватського відділення поліції та затвердженого прокурором Березнегуватського відділу Баштанської місцевої прокуратури вбачається, що злочинними діями обвинувачених було спричинено майнову шкоду ПАТ «Укртелеком», однак потерпілими в кримінальному провадженні зазначено Миколаївську філію ПАТ «Укртелеком» та Станційно-лінійну дільницю № 4 Миколаївської філії ПАТ «Укртелеком», відповідно згоду на укладення угоди було надано не ПАТ «Укртелеком», а Миколаївською філією ПАТ «Укртелеком» за умови відшкодування обвинуваченими майнової шкоди, в розмірі 202980,82 грн. до 01 грудня 2020 року, яка не відшкодована.

За вимогами ч.7 ст.474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу, умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а також у випадку очевидної неможливості виконання обвинуваченими взятих на себе за угодою зобов'язань.

 

Під час підготовчого судового засідання по одному кримінальному провадженню між прокурором та обвинуваченим, в присутності його адвоката та зі згоди потерпілої, було укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, з кваліфікацією дій погодився, усунув негативні наслідки протиправної поведінки та між ними була досягнута домовленість про призначення обвинуваченому покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.152 КК України, у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 1 рік та зобов'язанням, на підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений заявив, що розуміє наслідки укладення угоди.

Суд переконався в добровільності укладення сторонами угоди, вона не є наслідком застосування до них насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді про визнання винуватості.

Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, не тяжких та тяжких злочинів, може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. Укладання такої угоди у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких бере участь потерпілий, допускається лише за письмової згоди потерпілого на укладення угоди.

Пункт 1 ч.3 ст.314 КПК України надає суду право прийняти рішення про затвердження угоди у підготовчому судовому засіданні.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, угода укладена за письмової згоди потерпілої, узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та є декілька обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, зокрема щире каяття та добровільне усунення заподіяної шкоди.

За таких обставин угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, а обвинувачений визнанню винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.152 КК України з призначенням узгодженого покарання.

 

9.3. При розгляді кримінальних проваджень на підставі угод, з яких одна угода про примирення укладена під час судового розгляду; в ході підготовчого судового засідання затверджено дві угоди про визнання винуватості, які надійшли до суду з обвинувальними актами та угодами про визнання винуватості; одну угоду про визнання винуватості затверджено в суді під час підготовчого судового засідання та відмовлено в затверджені однієї угоди про визнання винуватості, яка надійшла до суду з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості стосовно двох осіб, судом дотримано загальний порядок судового провадження відповідно до статті 474 КПК України.

Розгляд щодо укладених угод під час судового розгляду та в ході підготовчого судового засідання проведено з обов’язковою участю сторін угоди, відповідно до ч.2, ч.3 ст.474 КПК України.

Перед ухваленням рішення про затвердження угод про примирення та визнання винуватості під час підготовчого судового засідання суд з'ясував у обвинувачених осіб чи вони повністю усвідомлюють зміст укладених ними угод про примирення та визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо яких визнають себе винуватими цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч.5 та п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даних угод, передбачені ч.1 та ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки їх невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

 

Із 4 угод, які розглянуті у 2020 році, суд, відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, переконавшись, що угоди можуть бути затверджені, ухвалив 4 вироки, якими затвердив 1 угоду про примирення та 3 угоди про визнання винуватості і призначив узгоджені сторонами міри покарань.

 

10. Розгляд справ про адміністративні правопорушення.

 

10.1. В звітному періоді до суду надійшло 342 справи про адміністративні правопорушення, з них повернуто 11справ — 7 з яких для належного оформлення, на розгляді перебувало 346 справ у відношенні 346 осіб. В порівнянні з 2019 роком надходження справ до суду зменшилось на 55 одиниць (13,8%). Розглянуто 340 справ (98,3% від загальної кількості справ (346), що перебували на розгляді); по 206 справах накладено адміністративні стягнення, що становить 60,6% від загальної кількості розглянутих справ; закрито провадження по 132 справах (38,8%). Заходи впливу передбачені ст. 24-1 КУпАП судом застосовано до 2 неповнолітніх осіб (0,6%). Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду становить 6 справ (1,7%).

10.2. Судом розглянуто 15 справ про корупційні правопорушення (4,4% від числа розглянутих справ (340), з накладенням адміністративного стягнення – 5 (33,3%), із закриттям – 10 (66,7%).

10.3. Щодо 5 осіб (33,3%) накладено штраф за вчинення корупційних правопорушень про порушення вимог: щодо невчасної подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 5 (100%).

Постанови суду в апеляційному порядку не оскаржувались.

Закрито 10 справ про порушення вимог щодо невчасної подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на підставі ст.38 КУпАП за закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, – 10 (66,7%).

На 5 осіб накладено штраф у розмірі 5 950 грн., з них - 5 осіб (100%) – щодо невчасної подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; дві особи (40%) позбавлено права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Добровільно сплачено 5 100 грн.

У 2019 році розглянуто 14 справ вказаної категорії, штраф накладено на 10 осіб.

 

10.4. Категорія розглянутих судом справ про адміністративні правопорушення щодо порушення Правил дорожнього руху (68, що становить 20% від числа всіх розглянутих справ) має такий вигляд:

- порушення водієм правил керування транспортним засобом, правила користуванням ременями безпеки або мотошоломами – 1 (1,5%);

- залишення місця дорожньо-транспортної пригоди – 1 (1,5%);

- порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів – 15 (22%);

 

 

- керування транспортними засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки – 1 (1,5%);

- керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції – 50 (73,5%).

 

10.5. Притягнуто судом до адміністративної відповідальності 206 осіб, що становить 60,6% від загальної кількості розглянутих справ (340). У 2019 році – 243 особи (76,3%).

 

10.6. Закрито провадження у справах про адміністративні правопорушення відносно 132 осіб, що становить 38,8% від загальної кількості розглянутих справ, у тому числі у зв’язку із:

- звільненням від адміністративної відповідальності при малозначності

правопорушення – 14 (10,6%);

 

10.7. Судом були застосовані наступні адміністративні стягнення до 206 осіб, з яких, основні:

- попередження – 5 (2,4%);

додаткові стягнення:

- конфіскація предмета – 5;

- позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю – 2;

- позбавлення спеціального права (керування транспортним засобом) – 18.

При розгляді справ незаконного чи безпідставного незастосування конфіскації предмета правопорушення не було.

 

11. Апеляційний перегляд постанов місцевих судів (ст.294 КУпАП).

 

11.1. В апеляційному порядку оскаржено 4 постанови (1,2% від загальної кількості розглянутих справ (340).

Скасовано 1 постанову суду (ч.1 ст.160 КУпАП) із закриттям провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення (провадження АС № 33/812/42/20).

Змінених в апеляційному порядку постанов не було.

 

11.2. Скасованих постанов з прийняттям нової постанови не було.

 

 

 

12. Звернення судових рішень до виконання

 

12.1. Судом своєчасно виносяться та надсилаються документи (розпорядження, виконавчі листи, супровідні листи тощо) щодо звернення судових рішень до виконання у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення. Не звернених до виконання судових рішень немає.

 

12.2. У 127 справах про адміністративні правопорушення немає відомостей про сплату штрафу.

 

12.3. Справи до апеляційного суду за апеляціями Березнегуватським районним судом Миколаївської області надсилаються вчасно, відповідно до вимог ст.397 КПК.

 

12.4. Випадків несвоєчасного звернення судових рішень до виконання не було. Контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень здійснюють судді місцевого суду.

Розпорядження про звернення вироку до виконання щодо осіб, які тримаються під вартою, до СІЗО надсилаються вчасно, але доставка пошти іде із запізненням і тому по деяким особам направляються запити з СІЗО, на які надаються відповіді.

 

12.5. Питання про речові докази вирішуються вироком чи ухвалою суду. Випадків неприйняття судом рішень стосовно вилученого майна під час досудового слідства не було.

 

 

13. Виконання рішень суддів

 

13.1. Виконання судових рішень Березнегуватським районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у 2020 році:

- підлягають примусовому виконанню виконавчих документів (з урахуванням залишку на початок звітного періоду) – 1638 (493 – аліменти);

- всього завершено виконавчих документів – 738; з них фактично виконано – 304;

- повернено виконавчих документів – 434;

- кількість судових рішень (по всіх справах), що залишилися невиконаними протягом року – 898, що становить 45,2% від кількості виконавчих документів, що підлягали примусовому виконанню. Такий залишок невиконаних судових рішень утворився у зв’язку з складним матеріальним становищем боржників та карантинними заходами.

 

13.2. Систематично на протязі року судом відстежується виконання судових рішень та надсилаються запити до відповідних відділів ДВС щодо їх виконання. Районним відділом ДВС невчасно направляються до суду постанови про закінчення виконавчого провадження.

 

14. Висновки та пропозиції щодо поліпшення стану здійснення судочинства

 

У Березнегуватському районному суді Миколаївської області стан здійснення судочинства у в цілому відповідає вимогам закону.

Незважаючи на складність в роботі суд забезпечив правильне і своєчасне вирішення переважної більшості судових справ, що було досягнуто у результаті сумлінної роботи суддів та працівників апарату суду.

Судом забезпечується захист конституційних прав і свобод людини, прав та інтересів юридичних осіб та держави.

 

Покращення матеріально-технічного забезпечення суду.

Встановлення телевізійних приймачів до системи відеоконференцзв’язку у залі судового засідання № 2.

 

 

 

Голова Березнегуватського

районного суду Миколаївської області С.А. Луста

 

 

Виконавець: Селецька,