flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Чи є позовна давність за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину — ОП КЦС

30 січня 2025, 15:45

Серед переліку вимог, на які позовна давність не поширюється, немає вимоги особи, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки (правонаступник іпотекодавця), про застосування наслідків нікчемності договору іпотеки.


На це звернула увагу об’єднана палата Касаційного цивільного суду, змінюючи постанову апеляційного суду у справі №753/6230/22, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

У цій справі ТОВ «ФК «Капітал Джірінг» звернулось з позовом про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання припинення права іпотеки та скасування рішень державного реєстратора.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Апеляційний суд це рішення скасував, у позові відмовив, указавши, що позиивач є правонаступником ПАТ «Фідобанк» за договором купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, а тому вказане товариство могло вільно звернутися до будь-якого реєстратора за припиненням іпотеки.

Своєю чергою, розглядаючи питання щодо застосування позовної давності, ОП КЦС зазначила, що положеннями гл.19 ЦК встановлено загальне правило про поширення

позовної давності на всі цивільно-правові вимоги, окрім тих, що як виняток зазначені у ст.268 ЦК. Так, у ч.1 ст.268 ЦК законодавець визначив, на які позовні вимоги не поширюється позовна давність. У ч.2 ст.268 ЦК закріплено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Опосередковано межі застосування позовної давності визначаються з урахуванням сутності пред’явленої вимоги (див. постанову ОП КЦС від 5.09.2022 у справі №385/321/20).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 ЦК).

Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання (ч.3 ст.261 ЦК).

Сутність вимоги особи, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки (правонаступник іпотекодавця), про застосування наслідків нікчемності договору іпотеки не виключає застосування до неї позовної давності. По своїй суті вимога про застосування наслідків нікчемності договору іпотеки не може бути кваліфікована як негаторний позов.

Положення ст.253 ЦК поширюються на всі випадки встановлення початку перебігу строків. Касаційний суд, з урахуванням принципу розумності, враховує, що в окремих положеннях ЦК міститься правило про визначення перебігу строку «від дня» чи «з часу», а не «від наступного дня». Такий прийом законодавчої

техніки законодавець застосував, керуючись принципом економії нормативного матеріалу, проте він жодним не змінює загального правила передбаченого в ст.253 ЦК (див. постанову КЦС 16.06.2021 у справі №554/4741/19).

Укладення договору відступлення права вимоги не є підставою для переривання позовної давності згідно зі ст.264 ЦК. Заміна сторін у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст.262 ЦК) (див. постанову КЦС від 20.08.2024 у справі №201/11812/23).

Касаційний суд зауважує, що ч.3 ст.261 ЦК є спеціальною нормою стосовно ч.1 ст.261 ЦК. Законодавець у ч.3 ст.261 ЦК передбачив особливості початку перебігу позовної давності. З урахуванням принципу розумності та справедливості, очевидним є те, що закріплення особливого початку перебігу з початком виконання нікчемного правочин має поширюватися тільки на сторін (їх правонаступників) нікчемного правочину. Оскільки саме сторони (сторона чи їх правонаступники) здійснюють виконання і, зрозуміло, що їм про його здійснення має бути відомо.

Тобто, презюмується, що сторони (сторона чи їх правонаступники) нікчемного правочину обізнані про початок його виконання. Натомість заінтересована особа (не сторона нікчемного правочину), яка пред’являє вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, вочевидь може й не знати про існування нікчемного правочину, а також про те,

що почалося виконання нікчемного правочину (див. подібний висновок у постанові КЦС від 21.09.2022 у справі №38/16768/19).