Президенту України
Порошенку П.О.
вул. Банкова,11
м. Київ, 01220
Голові комітету з питань
правової політики та правосуддя
Верховної Ради України
VІІІ скликання
Князевичу Р.П.
вул, М.Грушевського, 5
м. Київ, 01008
Голові Ради суддів України
Сімоненко В.М.
вул. Липська, 18/5
м. Київ 01601
Збори суддів апеляційного суду Миколаївської області за участю суддів місцевих суддів та делегатів XIII з”їзду суддів України, на підставі ч. 5 ст. 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», звертаються до Вас з відкритим листом наступного змісту.
Згідно статті 6 Конституції України Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи виконавчої та законодавчої влади зобов’язані надавати весь необхідний і достатній захист, у випадках коли функціонування судів перебуває під загрозою нападу або залякування, спрямованих на представників судової влади.
Кожна із трьох гілок влади держави, щоб працювати ефективно, повинна співпрацювати з двома іншими. Діалог між усіма ними вкрай важливий, для поліпшення ефективності кожної влади та її співпраці з іншими двома.
На жаль, на даний час такий діалог фактично відсутній. Більше того, останнім часом, в деяких випадках, виступи представників законодавчої, виконавчої влади свідчать про агресію проти суддів, яка спрямована на незаконні дії проти судочинства та судової влади в цілому.
Така позиція в рівній мірі прямо або опосередковано є неприпустимою. Такі дії є не тільки загрозою незалежності судової влади, вони також позбавляють права на законне суспільне вираження думки суддями.
Як висвітлено в висновку № 18 (2015) Консультативної Ради Європейських суддів (OCJE) щоб зберегти належний поділ влади, коментарі щодо існуючих судових рішень в окремих справах, мають здійснюватися із забезпеченням належного рівня поваги та повинні утримуватися від вираження будь-якої критики у спосіб, який фактично буде змінювати його зміст. Існує чітка лінія між свободою вираження думок і законною критикою, з одного боку, і неповаги та неправомірного тиску на судову владу з іншого. Політики не повинні використовувати спрощені або демагогічні доводи, щоб критикувати судову систему під час політичних кампаній просто заради критики, або з метою відвернути увагу від власних недоліків. Так само не слід піддавати гонінням окремих суддів. Політики ніколи не повинні заохочувати непокору судовим рішенням, не кажучи вже про насильство щодо суддів. Незбалансовані критичні коментарі політиків – безвідповідальні, і викликають серйозну проблему, оскільки суспільна довіра і впевненість у системі правосуддя, тим самим, може бути мимоволі чи навмисно підірвані.
За наведеного, вважаємо поведінку представників законодавчої та виконавчої влади України, які висловлюють агресію відносно суддів та судової влади в цілому, такою, що порушує основи Конституції України, міжнародні стандарти та ставить під реальну загрозу знищення судової влади в України.
30 жовтня 2015 року в публічному виступі Голови Верховної Ради України В.Б. Гройсмана пролунав заклик до оновлення суддівського корпусу за рахунок кандидатів, які очікують безстрокового призначення та матеріали відносно яких невиправдано тривалий час перебувають на розгляді Верховної Ради України.
Крім того, 2 листопада 2015 року В.Б. Гройсман доручив профільному парламентському комітету з питань правової політики та правосуддя опрацювати висловлену ним ініціативупро оновлення суддівського корпусу до внесення змін до Конституції України та внести відповідні пропозиції щодо її реалізації на законодавчому рівні.
Свою позицію Голова Верховної Ради України В.Б Гройсман обґрунтував необхідністю відновлення довіри до судової влади через проведення конкурсу на звільнені таким шляхом посади суддів. Одночасно, Голова Верховної Ради України В.Б. Гройсман висловив думку, що на відкритому конкурсі зможуть прийняти участь і судді, що будуть звільнені внаслідок неприйняття Верховною Радою України рішення щодо їх обрання безстроково.
Хочемо звернути увагу Президента України, народних депутатів, голову Ради суддів України, що така процедура оновлення суддівського корпусу є такою, що суперечить Конституції України та є протизаконною.
Відповідно до положень ст.126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Аналогічна за змістом норма про заборону впливу на суддю визначена в Законі України «Про судоустрій і статус суддів».
Додатково зміст конституційних положень щодо незалежності та недоторканності суддів роз’яснено Конституційним Судом України у його Рішенні від 01.12.2004 р. №19-рп/2004 «У справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч. 1 та ч. 2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст.13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу).
Слід звернути увагу, що положення про незалежність суддів, які закріплені в Конституції України» є логічно-правовим наслідком базових принципів, які закріплені в міжнародних документах, таких як: пп.d п.2 принципу 1 Рекомендації (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників Міністрів 13.10.1994; Європейській хартії законів «Про статус суддів» (Лісабон, від 10.07.1998); Основних принципах незалежності судових органів, що ухвалена Резолюціями Генеральної Асамблеї (OОН №40/32 від 29.11.1985 та N40/146 від 13.12.1985; Процедурі ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів, що затверджені Резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН №1989/60 від 24.05.1989; Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006; Загальній (Універсальній) хартії судді, ухваленій 17.11.1999 Центральною Радою Міжнародної асоціації суддів в Гайпеї (Тайвань); Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів.
В Основних принципах незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29.11.1985 та 13.12.1985 передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її.
В п.11 Висновку №190 (1995) ПАРЄ щодо вступу України до Ради Європи передбачено, що незалежність судової влади відповідно до принципів Ради Європи буде забезпечено, в тому числі і стосовно перебування на посаді суддів. При цьому, Комісаром Ради Європи з прав людини у Звіті за результатами візиту в Україну 04-10.02.2014 р. (пункт 60) наголошено на необхідності впровадження належних механізмів забезпечення незалежності суддів від зовнішнього впливу, особливо при розгляді справ, що є резонансними у суспільстві.
Більше того, Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) неодноразово звертала увагу на необхідність усунення політичних мотивів під час призначення суддів довічно,
У Висновку №588/2010 від 18.10.2010 за результатами аналізу Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вказано на невідповідність його положень, що передбачають існування випробувального терміну для суддів, засадам демократичного суспільства, та прямо вказала на необхідність безстрокового обрання судді на посаду по завершенні першого п’ятирічного терміну. Відхиленням від такого правила, відповідно Рекомендаціям Венеціанської комісії, можуть стати випадки лише за умов, подібних до підстав звільнення судді, який безстроково обіймає суддівську посаду,
В Доповіді Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії) щодо призначення суддів (ухвалена Венеціанською комісією на її 70 - ому пленарному засіданні, Венеція, 16-17 березня 2007 р.) зафіксовано, що участь парламенту в процесі призначення суддів може спричиняти політизацію призначення суддів. У світлі європейських стандартів добір і кар’єра суддів «повинні базуватись на заслугах, з урахуванням їхньої кваліфікації, чеснот, здібностей та результатів їхньої праці». Обрання суддів у парламенті має дискреційний характер, і навіть якщо кандидатури суддів пропонуються радою юстиції, не слід виключати, що виборний законодавчий орган зможе не втриматися від відхилення кандидата. Відтак, політичні міркування можуть взяти гору над об’єктивними критеріями. В п. 11 та п.12 зафіксовано, що Венеціанська комісія вже доходила висновку, що «парламентe безсумнівно більшою мірою властиві політичні ігри, і призначення суддів можуть призвести до політичних торгів у парламенті, в яких кожний член парламенту від того чи іншого округу захоче мати свого власного суддю. Призначення на посаду звичайного судді не є належним предметом голосування в парламенті через неможливість виключення небезпеки того, що політичні міркування переважать об'єктивні заслуги кандидата».
Така ж послідовна позиція Європейської спільноти вбачається і з Висновків Венеціанської комісії від 10.12.2013 №747/2013, від 24.07.2015 №803/20і5 та від 26.10.2015 №803/2015.
Принцип забезпечення незалежності суддів закріплено в Європейській хартії про закон «Про статус суддів», за якими орган, уповноважений приймати рішення щодо обрання та кар’єри суддів, повинен бути незалежним від уряду та адміністративних органів, підлягають виключенню інші ризики політичного впливу на зазначений процес.
Згідно із пунктом 44 рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки СМ/Rес(2010)12, ухваленого Комітетом Міністрів Ради Європи від 17 листопада 2009 р. на 1098 засіданні заступників ради міністрів також встановлено, що рішення, які стосуються добору та просування суддів по службі, мають ґрунтуватися на об’єктивних критеріях, попередньо визначених законом чи компетентними органами влади. Під час прийняття таких рішень повинні ураховуватися заслуги, кваліфікація, вміння та потенціал, необхідні для вирішення справ при застосуванні закону. Згідно з п.51 рекомендацій, якoо суддю приймають на посаду на випробувальний або фіксований термін, рішення про підтвердження чи подовження такого призначення має прийматися лише відповідно до п.44, аби забезпечити дотримання принципу незалежності судової системи.
В доповіді Томаса Хаммарберга, Комісара з прав людини Ради Європи, за результатами його візиту в Україну (19-26 листопада 2011 р.к СоmmDN(2012)10, 23.02.2012 вказано що незалежність судової системи, яка також передбачає незалежність кожного окремого судді, повинна бути захищена як на законодавчому, так і на практичному рівні. При цьому, Комісар із занепокоєнням відзначив, що» на переконання української громадськості, судді не захищені від зовнішнього тиску, в тому числі й політичного, Для усунення тих чинників, які роблять суддів вразливими І послаблюють їхню незалежність, необхідні рішучі дії в кількох напрямках.
Влада повинна уважно розглядати будь-які заяви про випадки неприпустимого політичного або іншого втручання в роботу судових органів і забезпечити ефективні засоби правового захисту.
Комісар закликав українську владу повною мірою виконувати рекомендації Венеційської комісії щодо необхідності впорядкувати та уточнити процедури і критерії, пов’язані з призначенням і звільненням суддів, а також застосуванням дисциплінарних заходів.
Не менш необхідним він вважав важливість встановити відповідні гарантії для забезпечення справедливості й виключення ризику політизації під час застосування дисциплінарних процедур. Що стосується процесу призначення кандидатів на суддівські посади, як вказується у Доповіді, вирішальним має бути їхня кваліфікація та особисті якості.
Напрацьований Європейський досвід у сфері стандартів судоустрою зводиться до того, що судді, призначені на посаду судді вперше, як основне правило, мають обиратись на посаду судді безстроково по закінченню п’ятирічного терміну, за виключенням випадків коли є підстави для звільнення таких суддів, що подібні до тих підстав звільнення, які передбачені для суддів обраних безстроково. Саме по собі питання про звільненнясудді чи будь-яке інше, яке пов'язано з його кар'єрою, не може бути предметом вирішення його по суті органом законодавчої влади.
На теперішній час, в Верховній Раді України склалась досить складна ситуація щодо суддівського корпусу, зокрема, щодо довготривалого невнесення на голосування проектів постанови Верховної Ради України про призначення кандидатівна посаду судді безстроково.
На наявність проблем із призначенням Верховною Радою України кандидатів на посаду судді неодноразово звертали увагу Голови Верховної Ради України як Голова Верховного Суду України, так і голови вищих спеціалізованих судів. Крім того, на наявність проблеми із довготривалим не призначенням кандидатів на посаду судді безстроково наголошувала і Рада суддів України, зокрема в рішенні №13 від 12.03.2015 р. «Щодо обрання кандидатів на посади суддів безстроково».
Варто відзначити, що майже усі кандидати на обрання на посаду судді безстроково, до фактичного звільнення яких прилюдно закликає Голова Верховної Ради України підтвердили свою професійну здатність на виконання обов’язків судді та наявність високих моральних принципів для здійснення такої професійної діяльності.
Натомість, замість вирішення проблеми призначення кандидатів на посади суддів безстроково, від очільника Верховної Ради України, як діючого політика, що займає одну з найвищих політичних посад в Україні, лунає публічний заклик, який є неприпустимим, політизованим та таким, що чинить прямий тиск на депутатів Верховної Ради України, створюючи упередженість усього діючого складу депутатського корпусу щодо суддів.
Публічні висловлювання Голови Верховної Ради України В.Б. Гройсмана не лише прямо суперечать рекомендаціям європейських інституцій, але й створюють додаткові передумови за яких неможливо неупереджено вирішити професійні долі сотень кандидатів добре підготовлених професійних суддів із незаплямованою репутацією та п'ятирічним досвідом роботи до обрання їх безстроково.
Таким чином, варто констатувати, що вищевказаний публічний виступ В.Б. Гройсмана мав на меті не проведення системних демократичних змін в судовій системі, а лише був намаганням впливу на прийняття усім депутатським корпусом Верховної Ради України саме рішення щодо необрання безстроково усіх кандидатів на посади суддів, матеріали відносно яких на даний час перебувають на розгляді у Верховній Раді України.
Крім того, хочемо наголосити на вибірковості такого підходу без чітко визначених та однакових для всіх критеріїв, оскільки в травні 2015 року Верховна Рада України за пропозицією та наполяганням самого В.Б Гройсмана вибірково проголосувала за обрання суддів безстроково, матеріал, щодо яких знаходились у Верховній Раді України,
Втрата сотнями суддів займаних ними посад у неконституційний спосіб, до якого закликав Голова Верховної Ради України В.Б. Гройсман, також буде свідчити й про порушення права на приватне життя цих осіб, передбачене ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки звільнення з посади судді протиправно і не незалежним органом, становить втручання у назване право, про що прямо вказано у рішенні Європейське суду з прав людини у справі «Олександр Волхов проти України». У випадку не дотримання таких базових принципів незалежності суддів, захист порушенихправ правовими методами, призведе до винесення проти України сотень аналогічних рішень Європейським судом з прав людини.
Враховуючи викладене, з метою недопущення протиправного, необґрунтованого звільнення з посад більше 500 професійних, фахово підготовлених суддів, призначених на посаду судді вперше, реального дотримання принципу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України, недопущення позовів до Європейського суду з прав людини цих суддів, а також з метою реального ствердження України як правової держави, забезпечення проведення реальних демократичних реформ, закликаємо народних депутатів України забезпечити передбачений діючим на момент обрання, суддів Законом порядок обрання суддів безстроково та забезпечити базові конституційні принципи розподілу влади та міжнародні стандарти незалежності судової гілки влади, а також відхилити антиконституційні та популістські пропозиції щодо безпідставного звільнення суддів.
Відповідно до пункту 6 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, судді Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних судів та місцевих судів, які на момент набрання чинності цим Законом обрані безстроково, повинні пройти первинне кваліфікаційне оцінювання, шляхом складання суддею іспиту, дослідження суддівського досьє та проведення співбесіди.
Здача суддями іспиту суперечить як Конституції України так і міжнародним правовим актам, які підписала держава України, зокрема: «Європейській хартії про закон «Про статус суддів»», Лісабон, 10.07.1998 року та Основним принципам незалежності судових органів схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року,
Більше того, судді, які обранні безстроково, раніше неодноразово складали іспити і при обранні судде вперше, і при присвоювання кваліфікаційного класу, і при обранні безстроково. Рішеннями судів врегульовано дуже велика кількість спорів, покарано осіб які вчинили злочини, в тому числі особливо тяжкі злочини скоєнні злочинними організаціями. А відтак, здача такими суддями іспиту, є не що інше як їх дискредитація та можлива підстава для перегляду законних і обґрунтованих судових рішень.
Враховуючи наведене, слід вважати доцільним проведення первинного кваліфікаційного оцінювання для суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних судів та місцевих судів, які на момент набрання чинності цим Законом обрані безстроково лише шляхом дослідження суддівського досьє та проведення співбесіди. У разі встановлення під час дослідження досьє та проведеної співбесіди наявність кількості скасованих та/або змінених судових рішень вищої за середньостатистичну по суду, недотримання суддею строків розгляду справ, необґрунтовано тривале виготовлення тексу вмотивованого рішення, комісія, з урахуванням пояснень судді, вправі прийняти рішення щодо проведення кваліфікаційного оцінювання такого судді.
Наголошуємо, що судді Миколаївської області підтримують необхідність проведення судової реформи в Україні, але у відповідності з Конституцією України, Європейськими та міжнародними правилами та стандартами.
За наведеного, з метою недопущення знищення судової гілки влади,
Очікуємо від:
1. Президента України, як гаранта Конституції України, забезпечення дотримання норм Конституції України та міжнародно-правових норм при проведенні судової реформи, недопущення представниками виконавчої влади агресії проти суддів, яка спрямована на незаконні дії проти судочинства та судової влади в цілому.
2. Народних депутатів – ініціювання обрання суддів безстроково, матеріали щодо яких знаходяться в Верховній Раді України та виключення незбалансованих критичних коментарів щодо суддів та судової влади.
3. Голови Ради суддів України – внесення на засідання Ради суддів України, обговорення на з’їзді суддів України питання, висвітленні у цьому листі, та підготовки звернень до органів влади України та відповідних міжнародних установ з метою забезпечення верховенства права та незалежності судової влади, як однієї з гілок влади в державі.
За дорученням зборів суддів,
Голова апеляційного суду
Миколаївської області Ржепецький О.П.
_03_03.png)
