узагальнення судової практики застосування положень статті 22, пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП

За шість місяців 2020 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області було розглянуто 164 справи про адміністративне правопорушення, з яких у 114 справах накладено адміністративне стягнення, у 7 справах осіб звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю з оголошенням усного зауваження (ст.22 КУпАП), а у 8 справах провадження було закрито в зв'язку із закінченням строків для накладення адміністративного стягнення (п.7 ч.1 ст.247 КУпАП).

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.38 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення підвідомчій суду, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як три місяці з дня його виявлення, крім справ про корупційні правопорушення, зазначені у частинах третій - п’ятій цієї статті. Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов’язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб’єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Статтею 280 КУпАП встановлено обов’язок суду з’ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.

Водночас, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов:

- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;

- сплив встановленого законом двомісячного строку.

Тобто для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв’язку з його спливом необхідним є, поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності. Закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови визначення вини особи для встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення необхідно попередньо встановлювати вину особи, яка притягається до відповідальності.

Окрім цього в зв’язку з тим, що при розгляді певної категорії адміністративних справ встановлення вини особи має наслідки щодо його цивільно-правової відповідальності (наприклад, відшкодування потерпілому страхових виплат), то встановлення вини чи невинуватості такої особи є необхідним елементом. До того ж встановлення вини впливатиме також на кваліфікацію його дій та призначення покарання у разі вчинення правопорушення повторно.

Крім того, ч.6 зазначеної статті передбачає, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Причиною закриття Березнегуватським районним судом Миколаївської області справ про адміністративні правопорушення за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП було надходження до суду справ від органів чи посадових осіб, що їх направили після закінченого строку для накладення адміністративного стягнення або незадовго до його закінчення.

Крім того, відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Причиною звільнення Березнегуватським районним судом Миколаївської області осіб від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень за малозначністю вчиненого обмежившись усним зауваженням було, зокрема, вчинення правопорушення вперше, характер вчиненого, дані про особу правопорушника (інваліда II групи), щире каяття та відсутність негативних наслідків від вчиненого.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області завжди намагаються в найкоротший строк розглянути справу про адміністративне правопорушення, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення звільняє порушника від накладення адміністративного стягнення, яке у свою чергу є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Вивчення судової практики показало, що судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області додержуються вимог КУпАП і обґрунтовано закривають провадження у справах у разі закінчення строків, визначених у ст. 38 КУпАП.

Аналіз судової практики засвідчив, що Березнегуватським районним судом Миколаївської області в цілому забезпечується правильне вирішення справ про адміністративні правопорушення і вимоги ст.ст.22,38 КУпАП щодо малозначності вчиненого правопорушення та строків накладення адміністративного стягнення, які постійно враховуються під час прийняття судом постанов за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення.