ВС пояснив, коли електронний лист не буде вважатися документом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» звернулось до ГСК з позовом до ТОВ «Головна Мануфактура» про стягнення 42810,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 23.04.2019 №* щодо поставки товару згідно із заявкою позивача від 31.05.2020 №НХ Льв-1/2979, у зв’язку з чим відповідачу відповідно до п.7.2 вказаного договору нараховано штраф у розмірі 42810,00 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 23.04.2019 за результатами проведення відкритих торгів в електронній системі публічних

закупівель Prozorro між АТ «Українська залізниця» в особі начальника відділу складського господарства підрозділу «Служба закупівель і постачання» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» (покупець) та ТОВ «Головна Мануфактура» (постачальник) укладений договір поставки №*.

4. Згідно з п.1.1 договору постачальник зобов’язується поставити у 2019 році покупцеві товар, зазначений в специфікації №1 (додаток №1 до договору), а покупець — прийняти і оплатити такий товар.

5. Відповідно до пп.1.2, 1.3 договору та специфікації №1 сторонами було визначено товар — спецодяг код ДК 021:2015 — 18130000-9 (спеціальний робочий одяг) код УКТЗЕД 6203 у кількості 3504 комплектів.

6. Згідно з п.6.3.1 договору постачальник зобов’язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

7. Відповідно до п.5.2 договору поставка товару проводиться протягом не більше 15 днів з дати відправлення заявки з електронної адреси покупця на електронну адресу постачальника.

8. Пунктом 5.3 договору визначене місце поставки товару: 79025, м.Львів, вул. Широка, 2.

9. Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару (п.5.4 договору).

10. Згідно з п.7.2 договору за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.

11. На виконання умов договору позивачем

31.05.2019 було надіслано на електронну адресу відповідача заявку №НХ Льв-1/2979 щодо поставки товару, визначеного у специфікації №1, у кількості 500 комплектів на суму 214050,00 грн.

12. 21.06.2019 унаслідок невиконання відповідачем умов п.5.2 договору позивач звернувся до останнього з претензію №НХ-1/3374 про сплату штрафних санкцій та виконання заявки на поставку товару.

13. Указана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення штрафу у розмірі 42810,00 грн.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

14. Рішенням ГСК від 18.09.2020, залишеним без змін постановою ПАГС від 21.12.2020, позов задоволено повністю.

15. Судові рішення мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджується відправлення позивачем відповідачу заявки на поставку товару в електронному вигляді, а отже, у спосіб, передбачений умовами договору.

16. Суди також дійшли висновку про правомірність нарахування штрафних санкцій, оскільки матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строку поставки товару.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

17. У лютому 2021 року до ВС надійшла касаційна скарга ТОВ «Головна Мануфактура», в якій скаржник просить постанову ПАГС від 21.12.2020

і рішення ГСК від 18.09.2020 у справі скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

18. Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно з приписами п.1 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу, ТОВ «Головна Мануфактура» посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах ВС від 11.06.2019 у справі №904/2882/18, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 28.12.2019 у справі №922/788/19 та в ухвалі Великої палати ВС від 14.02.2019 у справі №9901/43/19.

19. Відповідач вважає, що оскільки згідно з п.5.2 договору поставка товару проводиться протягом не більше 15 днів з дати відправлення заявки покупцем з електронної адреси покупця на електронну адресу постачальника, то в договорі наявні умови щодо електронного документообігу, до яких застосовуються вимоги закону «Про електронні документи та електронний документообіг».

20. Разом з тим суди не звернули уваги на доводи ТОВ «Головна Мануфактура» про відсутність обов’язкового електронного підпису у заявці на поставку товару від 31.05.2019.

21. Скаржник також указує, що оскаржувані судові рішення виключають обов’язок сторони у договірних правовідносинах, де визначені умови щодо застосування електронного документообігу, обов’язково використовувати електронний

підпис як головний реквізит електронного документа, який необхідний для ідентифікації автора.

Позиція АТ «Українська залізниця»

22. 19.03.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) АТ «Українська залізниця» на адресу КГС направило відзив на касаційну скаргу, в якому заявило клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на касаційну скаргу.

23. Указане клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до п.124 статуту АТ «Українська залізниця» позивачу для підпису будь-якого документа необхідно зібрати щонайменше підписи двох осіб, щоб документ мав юридичну силу, а також невеликою чисельністю адвокатів, які представляють позивача, та їх завантаженістю.

24. Відповідно до ч.1 ст.295 ГПК учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

25. Ухвалою ВС від 23.02.2021 встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами про надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 12.03.2021.

26. Відповідно до чч.1, 2 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути

продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

27. Колегія суддів суду касаційної інстанції, розглянувши клопотання АТ «Українська залізниця» та оцінивши зазначені причини пропуску строку на подання відзиву на предмет їх поважності, дійшла висновку, що такі причини є неповажними, оскільки встановлений позивачем на підприємстві внутрішній порядок розподілу/руху/підпису документації не може впливати на обчислення процесуальних строків.

28. Згідно зі ст.118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим

кодексом.

29. Оскільки відзив на касаційну скаргу поданий АТ «Українська залізниця» 19.03.2021, до КГС надійшов 23.03.2021, тобто позивач пропустив строк, встановлений судом касаційної інстанції на подання відзиву, зазначені позивачем причини на обґрунтування продовження вказаного строку визнані неповажними, тому ВС залишає відзив без розгляду <…>.

Позиція ВС

33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.04.2019 між сторонами укладений договір поставки.

34. Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу за договором поставки одна сторона — постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій

стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

35. Згідно з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

36. Відповідно чч.1, 2 ст.193 ГК суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

37. Згідно із ч.1 ст.526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

38. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК).

39. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що матеріалами справи підтверджується відправлення позивачем відповідачу заявки на поставку товару в електронному вигляді, а отже, у спосіб, передбачений умовами договору.

40. Суд касаційної інстанції не погоджується з вказаними висновками з огляду на таке.

41. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює

наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

42. Згідно із ч.1 ст.76 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

43. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія закону «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №851-ІV.

44. Відповідно до п.5.2 договору поставка товару

проводиться протягом не більше 15 днів з дати відправлення заявки покупцем на електронну адресу постачальника.

45. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.05.2019 позивач направив відповідачу в електронному вигляді заявку №НХ Льв-1/2979 щодо поставки товару, визначеного у специфікації №1, у кількості 500 комплектів на суму 214050,00 грн.

46. Заявка була надіслана з електронної адреси позивача на електронну адресу відповідача.

47. Направлення заявки відповідачу 31.05.2019 в електронному вигляді підтверджується наявною в матеріалах справи паперовою копією скріншоту веб-сторінки електронної пошти позивача про відправку заявки на електронну адресу ТОВ «Головна Мануфактура».

48. Судами встановлено, що надана позивачем заявка від 31.05.2019 відповідає доданому на підтвердження факту відправлення електронному доказу в паперовій копії (скріншот веб-сторінки електронної пошти).

49. Суд першої інстанції зазначив, що п.5.2. договору сторони узгодили спосіб направлення заявки на поставку товару в електронному вигляді, жодних інших (додаткових) умов щодо направлення заявки сторони у договорі не передбачили.

50. Апеляційний господарський суд щодо тверджень апелянта про те, що направлена на його електронну адресу заявка не була підписана уповноваженою на те особою за допомогою електронного цифрового підпису, зазначив, що, укладаючи договір, сторони не погоджували умову про підписання заявок за допомогою

електронного цифрового підпису.

51. Разом з тим ст.5 закону №851-ІV визначено, що електронний документ — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

52. Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні

ч.1 ст.5 закону №851-ІV, відповідно до якої електронний документ — документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

53. Відповідно до чч.1, 2 ст.6 закону №851-ІV електронний підпис є обов’язковим реквізитом електронного документа, що використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб’єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

54. Подібні правові висновки викладені у постановах ВС від 11.06.2019 у справі №904/2882/18, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 28.12.2019 у справі №922/788/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

55. На підставі зазначеного та з огляду на умови п.5.2 договору щодо поставки товару за наявності заявки покупця, відправленої на електронну адресу постачальника, та вимоги до електронного документа, встановлені положеннями закону №851-ІV, є необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що матеріалами справи підтверджується відправлення позивачем відповідачу заявки на поставку товару в електронному вигляді.

56. Посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій не враховано правовий висновок, викладений в ухвалі ВП ВС від 14.02.2019 у справі №9901/43/19 судом касаційної інстанції не беруться до уваги, оскільки вказаною ухвалою повернуто апеляційну скаргу фізичної особи на ухвалу ВС у складі судді Касаційного адміністративного суду

від 28.01.2019 у справі за позовом цієї фізичної особи до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішення, тобто правовідносини у вказаній справі та справі №910/8554/20 не є подібними.

57. За таких обставин, оскільки викладеним спростовуються висновки судів попередніх інстанцій щодо порушення відповідачем строку поставки товару, відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій згідно з п.7.2 договору, що вказує на безпідставність позовних вимог.

58. Звідси касаційна скарга ТОВ «Головна Мануфактура» є обґрунтованою, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п.1 ч.2 ст.287 ГПК, отримала підтвердження під час касаційного провадження. Рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з

порушенням наведених норм матеріального права, без урахування висновків ВС <…>.

Керуючись стст.300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ТОВ «Головна Мануфактура» задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 та рішення Господарського суду м.Києва від 18.09.2020 у справі скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» на користь ТОВ

«Головна Мануфактура» 3153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 4204,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити видати наказ Господарському суду м.Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Джерело