Чи є конституційним позбавлення права приватної власності як вид санкції, скаже КС

Визначені законом підстави застосування санкцій порушують принципи верховенства права та правової визначеності, не відповідають критерію якості закону та є такими, що порушують принципи рівності та передбачуваності закону.

На цьому наголошено у конституційній скарзі AEROC Investment Deutschland GmbH, яку сьогодні, 13 листопада, почав розглядати другий сенат Конституційного Суду.

Як зазначив суддя-доповідач Олег Первомайський, предметом конституційного контролю у цій справі є пп.1, 1¹ ч.1 ст.4, абз.1 ч.1 ст.5¹ закону «Про санкції» від 14.08.2014 №1644-VII (у редакції закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб» від 12.05.2022 №2257-ІХ), а також абз.1 чч.1, 2 ст.283¹ КАС у редакції закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій» від 13.07.2023 №3223-ІХ.

На думку автора клопотання, оспорювані приписи закону №1644-VII, а особливо зміни, внесенні законом №2257-ІХ, порушили право приватної власності, визначене чч.1, 4 ст.41 Конституції. Водночас компанія вважає, що

закони №№2257-ІХ та 3223-ІХ порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу, який встановлено п.1 ч.2 ст.129 Конституції.

Відповідно до ч.1 ст.4 закону №1644-VII (в редакції закону №2257-ІХ) видами санкцій є, зокрема:

«блокування активів — тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними» (п.1);

«стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними» (п.11).

Приписами ч.2 ст.283¹ КАС у редакції закону №3223-ІХ встановлено, зокрема:

«у п’ятиденний строк з дня одержання позовної заяви особа, щодо якої ставиться питання про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», має право подати відзив на позовну заяву».

Суддя-доповідач повідомив, що Міністерство юстиції в 2023 році звернулось до Вищого антикорупційного суду із позовом до ПАТ «Група

ЛСР» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, зокрема, ТОВ «АЕРОК»), з проханням, зокрема, застосувати до ПАТ «Група ЛСР» санкцію, встановлену п.11 ч.1 ст.4 закону №1644-VII та стягнути в дохід держави 100% частки статутного капіталу ТОВ «АЕРОК“», стосовно яких ПАТ «Група ЛСР» реалізує права, тотожні за змістом праву розпорядження.

ВАКС позов Мін’юсту задовольнив. Колегія суддів апеляційної палати ВАКС залишила скаргу без задоволення, а рішення ВАКС — без зміни.

Під час пленарного засідання суддя також поінформував, що ним надіслано листи-запити до Президента, Голови Верховної Ради, віцепрем’єрміністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністра юстиції, а також низки закладів вищої освіти та наукових установ із питань, порушених у конституційній скарзі.

Суд дослідив матеріали цієї справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.