КПК та електронні докази: чого не вистачає, вказав голова ККС

КПК не заперечує можливості збору доказів в електронній формі, але не передбачає ні такого виду доказів, як електронні докази, ні особливостей їх процесуальних джерел, ні порядку збирання доказів.

На цьому наголосив голова Касаційного кримінального суду Олександр Марчук під час виступу на семінарі, присвяченому гармонізації національного законодавства у сфері електронних доказів до вимог Будапештської конвенції.

Відзначалося, що наразі у Кримінальному кодексі закріплена відповідальність за практично всі діяння, які ця конвенція визначає як правопорушення. Зокрема, в КПК передбачено обшук, арешт і отримання інформації з комп’ютерних систем. Хоча про це прямо не йдеться, проте можна зробити висновок, що негласний доступ до комп'ютерної системи без відома її власника також охоплює, за потреби, додатковий пошук у мережі. Це частково відповідає ст.19 конвенції.

Також можна говорити про часткову імплементацію положення ст. 14 конвенції щодо сфери процедурних положень.

Водночас, О.Марчук зауважив, що залишаються неімплементованими стст.16 і 17 конвенції, які стосуються термінового збереження комп’ютерних даних та термінового збереження і

часткового розкриття даних про рух інформації. Адже законодавство України поки що не передбачає механізмів, які б дозволяли терміново зберігати відповідні дані чи забезпечувати їх часткове розкриття для ідентифікації джерел і маршруту передавання інформації.

Семінар був організований проєктом Ради Європи CyberUA. До нього долучилися судді, представники правоохоронних органів та органів державної влади.

Урешті-решт, учасники підтримали прискорення законодавчих реформ у сфері кіберзлочинності й електронних доказів відповідно до Будапештської конвенції та узгодили основні напрями реформ, фокусуючись на дотриманні вимог конвенції щодо процесуальних повноважень.