Новий закон про Конституційний суд: агітація замість експертного обговорення

Необхідно визнати, що конституційне судочинство в Україні вкрай слабке й неефективне. У 2015 році КСУ ухвалив аж сім рішень, кожне з яких коштувало суспільству 8 млн 432 тис. грн. У 2016 році Суд ухвалив вісім рішень, кожне з яких коштувало нам вже 9 млн 361 тис. грн. Протягом 20 років функціонування Конституційного суду влада блокувала його роботу повністю, втручалася в його діяльність, використовувала для узурпації влади — та зрештою суспільство отримало політично залежний, професійно слабкий та неефективний Конституційний суд.

Сьогодні Конституційний суд частково паралізований своїми попередніми політичними рішеннями та суддями КСУ з обтяжуючими обставинами (голосування за політично-замовні рішення).

З 30 вересня цього року мав діяти новий закон «Про Конституційний суд України» для реалізації нових конституційних положень щодо конституційного судочинства. Його немає. Можна зрозуміти запізнення держави щодо реалізації нових положень щодо КСУ, якщо відбувається пошук оптимальних законодавчих положень для подолання кризи конституційного судочинства. Цього теж немає.

Що ж відбувається? Адже реформа у сфері правосуддя є ключовою реформою держави.

Протягом майже трьох місяців замість експертного обговорення законопроекту ми маємо від влади псевдогромадське обговорення законопроекту (фактично презентація проекту без його тексту), повідомлення в стилі агітації про «вітання від Венеційської комісії» та рекламні тези про «найкращий проект, який розроблений провідними конституціоналістами».

Очевидно, що для подолання кризи конституційного судочинства в України та результативної імплементації інституту конституційної скарги цього замало. Необхідне справжнє залучення найкращих фахівців у сфері конституційного контролю, відкрита дискусія, бажання знайти найкращі законодавчі рішення для побудови незалежного,авторитетного в суспільстві Конституційного суду та оновлення суддів КСУ.

Законопроект «Про Конституційний суд України» №5336-1, підготовлений робочою групою під головуванням голови КСУ Юрія Бауліна в межах діяльності Ради з питань судової реформи, було внесено до парламенту 17 листопада 2016 року. Швидке голосування у Верховній Раді за цей законопроект під плескання в долоні — зовсім не те, чого сьогодні потребує суспільство. Слід звернути увагу як на недоліки процедури підготовки та внесення проекту, так і на змістовні вади документа.

Недоліки процедури: закритий режим підготовки проекту та порушення Регламенту ВРУ. Вже на етапі внесення проекту до парламенту відбулося порушення процедури в частині закінчення строку для подання альтернативного законопроекту. Зволікання влади призвело до внесення 1 листопада 2016 року до Верховної Ради народним депутатом України Юрієм Одарченком законопроекту «Про Конституційний суд України» №5336. Отже, проект Ради з питань судової реформи реєструвався як альтернативний, і відповідно строк для подачі альтернативного законопроекту 17 листопада вже сплив. Застерігаємо від наступних порушень законодавчої процедури розгляду та ухвалення закону.

Змістовні недоліки: насамперед щодо конкурсного відбору суддів КСУ та врегулювання інституту конституційної скарги. Вбачається можливість проведення псевдоконкурсу для кандидатів на посаду суддів КСУ; відсутність регламентації процедури проведення конкурсу у законі (цю процедуру врегульовано у законі частково, а регулювання віддається на розсуд суб’єктів призначення суддів КСУ); не встановлено кількість членів конкурсних комісій, порядок їхньої роботи (постійно або тимчасово) та багато інших питань.

Проект звужує нове право на конституційну скаргу осіб як за суб’єктами права на конституційну скаргу, так і предметом конституційної скарги. Так, виключаються юридичні особи публічного права, зокрема, це органи місцевого самоврядування. Предметом конституційної скарги відповідно до законопроекту є положення закону (закон повністю), внаслідок застосування яких відбулося порушення гарантованих Конституцією прав людини. Водночас ст.151-1 не містить таких обмежень, з конституційною скаргою може звернутися юридична або фізична особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон суперечить Конституції України.

До речі, у висновку Венеційської комісії щодо законопроекту від 12 грудня 2016 року найбільше зауважень висловлено саме щодо процедури конкурсного відбору суддів КСУ. Детальніше — у наступній публікації.

Юлія КИРИЧЕНКО